Про участь наших спортсменів у Чемпіонаті Європи з легкої атлетики, особливості побудови спортивної кар’єри і про те, як вчасно розгледіти спортивний потенціал у дитині – говорили із тренером-масажистом Національної збірної України з легкої атлетики
Віктором ПАРФЕНЮКОМ.
– Вікторе, ви нещодавно повернулися з Праги, де 6-8 березня проходив 33-й Чемпіонат Європи з легкої атлетики у приміщенні. У ці святкові дні саме нашим спортсменкам вдалося завоювати 2 медалі…
– Так, дійсно: символічно, що в день восьмого березня дві спортсменки Наталії (Наталія Пігіда і Наталія Лупу – ред.) своїм виступом зробили подарунок собі і нашій команді.
– Чи сподобалась вам організація змагань?
– Організація змагань такого високого рангу завжди проводиться на відповідному рівні. Все продумано до найменших дрібниць, що дає змогу кожному якісно виконувати свої обов’язки.
– У загальному заліку Україна посіла 13 місце. Як ви вважаєте, що завадило нашій збірній виступити краще?
– Результати успішного виступу команди залежать від багатьох чинників: проведення централізованих зборів, створення необхідних технічних умов, фінансування, тощо. Враховуючи нинішню ситуацію в Україні в цілому, наші спортсмени продемонстрували досить високі результати.
– Чому, на вашу думку, не вдалося завоювати медалі таким сильним спортсменам, як Андрій Проценко, Андрій Ковалєв, Олесі Повх, Наталі Погребняк та іншим, що напередодні Чемпіонату показували гарні результати?
– Спорт – це завжди висока конкуренція і трохи фортуни, і деяким нашим фаворитам, на жаль, не вдалося піднятися на п´єдестал – не тому, що вони слабкіші чи менше тренувалися, адже вони були дуже близькими до призової трійки, – їм просто не вистачило фортуни.
– Наталі Пігіді, яка вперше за свою кар’єру завоювала «особисте» золото, 34 роки. А у якому віці зазвичай найкраще розвивається потенціал у легкоатлета?
– Золото в 34 роки – це дуже високий показник. Хоча все це індивідуально. У кожній спортивній дисципліні є свої вікові межі – так, якщо говорити про біг на витривалість, високі результати можна показувати до 37 і навіть до 40 років, а що стосується бігу на короткі дистанції – десь до 30 років. Вважається, що спортивний потенціал легкоатлета найкраще розвивається у віці 22-28 років.
– А з якого віку і з чого взагалі починається кар’єра легкоатлета?
– Зазвичай до дитячо-юнацьких спортивних шкіл починають набирати дітей у 10-12 років, але бувають випадки, коли спортсмени починають займатися у 18, і навіть 20 років і досягають високих результатів.
– Як розгледіти потенціал у дитині?
– Талановиті діти завжди виділяються: як правило, вони дуже активні та спритні. Також при наборі дітей до спортивної групи тренери проводять спеціальні тести, які допомагають визначити, до якого виду спорту більш схильний майбутній спортсмен. Та варто пам’ятати, що талант – це лише 10% успіху, а 90% – це робота над собою.
– Куди в Україні можна віддати дитину батькам, які мріють виростити професійного спортсмена?
– В Україні існує система державних дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які є абсолютно безкоштовними, куди і можна відправити дитину.
– Що, на вашу думку, є запорукою гарного виступу для легкоатлета?
– Насамперед, це планування підготовки, систематичні тренування та своєчасні методи відновлення (сауна, масаж, фізіопроцедури, тощо), дотримання режиму а також раціональне харчування.
– Як спортсмени готуються до змагань?
– Підготовка до змагань – це досить тривалий процес – в легкій атлетиці є два макроцикла підготовки, зимовий та літній, деякі спортсмени пропускають зимовий сезон. В середньому, підготовка до основних змагань триває від 4 до 5 місяців. В цей період атлети виконують поставлені завдання та готуються до основного старту.
– Яка роль тренера? Чи, можливо, все залежить лише від таланту та вмінь самого спортсмена?
– Тренер допомагає спортсмену в усьому, він планує та контролює підготовку, допомагає під час тренувань, особливо технічних, коректує помилки. Тренер – це і наставник, і товариш, і критик в одній особі.
– Ви також у минулому легкоатлет – чому ви вирішили відмовитись від спортивної кар’єри?
– Я і досі активно займаюся спортом, хоча на любительському рівні. Мабуть не вистачило мотивації та сили волі для подальшого розвитку спортивної кар’єри. Одного дня я відчув, що не отримую від спорту такого задоволення, як раніше, до того ж поєднувати фізичну роботу з професійним спортом важко – робота взяла гору.
– Які змагання стануть наступним рубіконом для наших спортсменів, і як ви оцінюєте їхні шанси?
– Основними змаганнями літнього сезону будуть Чемпіонат світу в Пекіні. Там шанси нашої збірної будуть значно кращі, адже влітку виступатимуть багато наших ведучих атлетів, які пропускали зимовий сезон: це чемпіони світу та Європи Богдан Бондаренко, Ольга Саладуха, Анна Мельниченко, чемпіонки та призерки Чемпіонату Європи Ольга Земляк, Анна Тітімець, Анна Рижикова (Ярощук), Христина Стуй, Олексій Касьянов та інші.
– Що ж, побажаймо успіхів нашим спортсменам та чекатимемо нових медалей!
Бесіду вела Галина ТЕЛИЧУК
спеціально для “Живи активно!”
Також читайте “5 медалей від гірського козла «Уггі»”
