Шипучі або газовані напої дуже популярні і в Україні, і повсюди у світі. Минулого року на нашій планеті було спожито понад один трильйон порцій (одна порція – 240 мл) безалкогольних газованих напоїв.
Шипучою воду робить вуглекислий газ (діоксид вуглецю).
Коли ми робимо перший ковток газованого напою, бульбашки подразнюють певні рецептори на язиці, викликаючи відчуття поколювання. Ці «поколювання бульбашок», як кажуть дослідники, освіжають та загострюють наші смакові відчуття, поліпшуючи сприйняття солодкого і солоного.
Потрібно знати, що «газікі» не збільшуть калорійності напою.
Газовані напої можуть бути джерелом калорій тільки через вміст цукру та інших інгредієнтів.
Корисні властивості
Газовану воду корисно вживати людям, які страждають від зниженого рівня кислотності, для додаткової секреції шлункового соку.
Протягом багатьох століть лікарі рекомендували газовану воду для полегшення симптомів розладу шлунка та поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту в цілому.
Газована вода:
- сприяє поліпшенню апетиту
- відмінно втамовує спрагу
- сприяє травленню
- тонізує і покращує самопочуття в цілому
- зміцнює і тонізує стінки кишківника та шлунка
Доведеною корисною властивістю газованих напоїв є її антибактеріальна дія. Зупиняючи ріст бактерій у напої, вуглекислий газ дає можливість не застосовувати у виробництві напоїв консервантів, що можуть бути шкідливими для здоров’я. Вуглекислота має властивості консерванту і чинить бактерицидну дію на багато мікроорганізмів.
При ковтанні основна частина вуглекислого газу з газованого напою насправді не надходить до шлунка, оскільки газ швидко вивільняється в момент, щойно пляшку відкорковано.
Решта бульбашок з напою легко й швидко всмоктується через стінки травного тракту.
Газовану воду не рекомендують вживати
Тим, хто страждає на захворювання шлунково-кишкового тракту – вуглекислий газ у воді збуджує шлункову секрецію і збільшує кислотність шлункового соку.
Не рекомендовано дітям віком до 3 років.
Добова норма споживання рідини для людини – понад 2,5 л води на день.
Трохи історії
Про цілющі властивості «шипучої води» люди знали впродовж тисячоліть, лише в другій половині 18 ст. вони навчилися виробляти її власними силами. Тоді ж було ідентифіковано речовину, яка робить воду шипучою – вуглекислий газ (діоксид вуглецю).
Це відкриття приписують британському вченому Джозефу Прістлі, який винайшов метод впровадження вуглекислого газу в воду під тиском, що дозволило отримати ефект тривких бульбашок.
До середини 19 століття науковці харчової галузі вдосконалили цей процес, навчившись поєднувати газовану воду з цукровим сиропом, фруктовими соками та різними ароматизаторами. Так розпочалася історія споживання шипучих безалкогольних напоїв, які від того часу слугували радше для освіження, тамування спраги і смакового задоволення, ніж як лікувальний засіб.
Виникає питання: якщо газовані напої подразнюють больові рецептори, то чому ж мільйони людей надають їм перевагу перед негазованими? Можливо, причина пов’язана з результатами дослідження від аж 1885-го року, коли було встановлено, що карбонізація (яка саме тоді увійшла в моду) корисна для профілактики захворювань, оскільки різко скорочує ріст бактерій. Не виключено, що організм розцінює газовану воду як свого роду антибактеріальний засіб.
Науково підтверджених даних щодо негативного впливу газованих напоїв на організм людини немає. Чутки про те, що газовані напої знижують щільність кісткової маси, спричиняють розвиток гастро хвороб або викликають целюліт, не мають жодного підтвердження в медичній літературі.
