.jpg)
Інколи ми стаємо свідком того, що людина починає себе вести не характерно для неї. Той, хто завжди був тихим та люб’язним починає раптом матюкатись та кричати. Людина, яка довгий час дотримувалась дієти, починає нишком їсти шаурму на ярмарці. Україномовний кумир захоплюється проросійським політиком. І у нас виникає відчуття шоку та здивування, і заполоняють думки: «Що трапилось? Та цього не може бути!» Це явище називають когнітивним дисонансом.
Що відбувається
Це відбувається тоді, коли наші уявлення, які склалися не поєднуються з новою інформацією, тому ми хочемо це виправити. В цілому, наше самоусвідомлення та бажання позбутися когнітивного дисонансу відбувається тоді, коли ми починаємо виправдовувати дії політиків, яким віддали свій голос, та вони не виправдали наших очікувань, коли ми занадто критично ставимось до людей, до яких відчуваємо заздрість, чи стараємось їх не підпускати до себе, коли проявляємо толерантність до насильства, виправдовуємо ксенофобію, і підтримуємо шкідливі звички.
Як люди звикли долати когнітивний дисонанс?
Вони знецінюють значення явище, яке стало причиною виникнення дисонансу, наприклад «мова не має значення, головне не красти та бути патріотом».
Намагаються відшукати інформацію, яка дозволить підтвердити їхні звичні уявлення. Це явище називається confirmation bias – коли відбувається викривлення в бік підтвердження, що яскраво ілюструють антивакцинатори.
Прагнуть уникати ситуацій, які створюють дисонанс: наприклад, відмовляються сприймати інформацію про умови та наслідки виробництва в Китаї та Бангладеші, чи як відбувається утримання тварин на фермах.
Займаються створенням «соціального прикриття», яке на їхню думку здатне зменшити «провину», наприклад з десятого айфону розміщують пости проти розвитку капіталізму та глобалізації, чи їдуть на авто з дизельним двигуном на кліматичний марш.
Це має не конструктивний вигляд. Однак можна використовувати когнітивний дисонанс на краще. За його допомогою підвищувати мотивацію і змінювати уявлення про себе. Наприклад, ми вважали, що не зможемо щось зробити, чи витримати, а виявилось, що це нам під силу, тому тепер ми створюємо консонантні уявлення, згідно з якими, ми починаємо вважати сильними та здатними з успіхом справлятись із завданням підвищеної складності.
Якщо ви маєте деструктивне та неприємне уявлення про щось, наприклад «що вас ніхто не любить», та якщо ви відшукаєте об’єктивні докази за і проти, то, таким чином, створите когнітивний дисонанс. Існує велика ймовірність, що ви відшукаєте більше доказів на користь того, що навколишні до вас відносяться в переважній кількості добре та лояльно, та люблять вас, ніж доказів, які свідчать «що вас ніхто не любить». Якщо, ми будемо прагнути до консонансу, то зможемо змінити погляд. Таке може відбуватись, коли малознайомі люди пропонують допомогу, чи давні друзі надсилають вітання з Днем народженням.
Крім того, когнітивний дисонанс може з’явитись тоді, коли дійсність наводить нам аргументи, які вступають в конфлікт з нашими позитивними уявленнями про себе чи близьких. Як би ми не намагались тверезо та критично себе оцінувати, нам все одно не хочеться усвідомлювати власне боягузтво, слабку волю, непослідовність та недалекоглядність.
Варто зазначити, що деякі риси, які нам не подобаються в інших, є і в нас самих, однак нам це складно визнати. Це явище вперше описав Герман Гессе, після цього, про це заговорили інші психологи. У зв’язку з цим ми маємо позбутись цього неприємного відчуття, подолавши дисонанс за допомогою будь-якого доступного способу.
Джерело: https://suprun.doctor
Вам також може бути цікаво:
