Чи є корисним «природний» стиль бігу? Про переваги й недоліки говорять лікарі-фізіологи, бігуни-любителі, а також професійні спортсмени та тренери.
Упродовж десятиліть любителі бігу босоніж вважалися екстравагантними диваками, і професіонали-атлети та тренери серйозно їх не сприймали. Час від часу змушували про себе говорити африканські бігуни, які демонстрували надзвичайні результати, бігаючи без спортивного взуття. Зокрема, у 80-ті рр. низку світових рекордів з бігу поставила південноафриканка Зола Бадд, яка бігала босою. Але це були поодинокі випадки, що сприймалися радше як екзотика. Переважна більшість людей, які займаються оздоровчим або спортивним бігом, використовують спеціальне взуття. Це взуття виготовляють компанії зі світовим ім’ям, які щороку вдосконалюють свою пропозицію, створюючи технологічно складні моделі для підтримки ніг під час бігу.
Що не так із хай-тек взуттям
Бігове взуття справді захищає ногу, воно робить кожен крок комфортним і однаковим, незалежно від того, на що ступає наша нога. Але в цьому є певна проблема. Ви робите кроки на різній поверхні, але маєте при цьому однакові відчуття. Між тим, різноманітність є невід’ємною ознакою життя, і відчуваючи цю різноманітність, наше тіло вчиться уникати травм.
Чи корисний біг на босу ногу
Останніми роками дедалі гучніше звучать голоси про те, що біг босоніж – або в «мінімалістському» взутті – є природнішим і здоровішим. Саме босими або в найпростіших сандаліях успішно долали чималі відстані наші далекі пращури. Прибічники руху босоніж вказують на досвід сучасних африканських і південноамериканських племен – їхні представники долають десятки кілометрів складної дороги традиційно босоніж або в сандалях, що складаються зі шкіряної підошви і шнурівки.
При цьому рівень травмованості нижніх кінцівок у них дуже низький. Тоді як бігуни у високотехнологічних кросівках, що начебто всіляко підтримують ногу, масово страждають від численних травм.
Тож закономірно постає запитання: чи не є логічним повернутися до стилю бігу «природної» людини? Деякі лікарі, тренери і бігуни відповідають на нього ствердно, але є й чимало тих, хто з ними не погоджується.
І так, і не так
Якщо ви хочете скласти власну думку про корисність бігу босоніж, варто ретельно вивчити всі аргументи «за» та «проти». Про «позитивну» мотивацію прибічників природного стилю бігу ви вже дещо дізналися – це близькість до природи і низький рівень травм ніг у племенах, де чоловіки, жінки та діти ходять і бігають босоніж. Також прибічники бігу босоніж стверджують про високу травматичність у бігунів, що носять сучасне спортивне взуття.
Ризики бігу босоніж
Бігуни-професіонали та їхні тренери використовують природний біговий стиль як обов’язкову частину своїх тренувань. Біг босоніж зміцнює та загартовує стопу. Але такі тренування відбуваються на траві, піску або відносно м’якому штучному покритті. Нерозумно бігати босоніж по асфальту чи іншій твердій поверхні. Лікарі застерігають, що це шкідливо, ще й небезпечно з огляду на те, що можна поранити стопу склом чи будь-якими гострими предметами. Тому, перш ніж роззуватися, завжди оцінюйте ризики.
Роззувайтеся на здоров’я
Переважна більшість експертів сходиться на думці, що всім людям корисно час від часу бігати босими. Але якщо ви ніколи раніше цього не робили, починайте потроху – з декількох хвилин, поступово збільшуючи час пробіжок босоніж по траві або піску. Ті люди, які в дитинстві мали можливість регулярно бігати босоніж, є здоровішими і більш захищеними від ризиків травмування. Тому дозволяйте дітям змалечку бігати босоніж.
Також читайте
“20 причин почати бігати вже сьогодні”
“Як правильно бігати, щоб схуднути?”
“«Золоті правила» життя для бігунів-початківців”
